22 травня 2026 року Всеукраїнська асоціація працівників судів за підтримки Проєкту ЄС «Право-Justice» провела II Всеукраїнський форум працівників судів «Незалежний суд: чи можливий без ефективного апарату?».
Відкриваючи подію, голова Всеукраїнської асоціації працівників судів та керівниця апарату Вінницького апеляційного суду Наталя Король акцентувала увагу на ключовій ролі працівників апаратів судів у забезпеченні стабільної роботи судової системи, особливо в умовах війни та постійних викликів для сфери правосуддя. Вона наголосила, що ефективне функціонування судів неможливе без професійної, вмотивованої та належно забезпеченої команди апарату суду.
Пані Наталя підкреслила, що форум став платформою для відкритого професійного діалогу про незалежність суду, організаційну спроможність судової системи, кадрові виклики та потребу у сучасному підході до судового менеджменту.
Також голова ВАПС подякувала міжнародним партнерам, зокрема Проєкту ЄС «Право-Justice», за підтримку ініціатив, спрямованих на розвиток судового адміністрування та впровадження сучасних управлінських підходів у роботі судів. Вона наголосила, що навіть в умовах війни судова система має не лише зберігати стійкість, а й продовжувати трансформацію та впровадження кращих практик для забезпечення доступу до правосуддя.
У вітальному слові Володимир Чабан, керівник компоненту «Судова реформа» Проєкту ЄС «Право-Justice», подякував Всеукраїнській асоціації працівників судів за організацію форуму та наголосив, що питання ефективної роботи апаратів судів сьогодні є надзвичайно важливим для функціонування всієї судової системи. Він підкреслив, що працівники апаратів забезпечують безперервність роботи судів навіть в умовах повномасштабної війни та значного навантаження на систему правосуддя.
Також Володимир Чабан звернув увагу на кадрові виклики у судах, проблему низького рівня оплати праці працівників апаратів та необхідність формування сучасного підходу до судового менеджменту.
Він відзначив, що Проєкт ЄС «Право-Justice» продовжує підтримувати ініціативи, спрямовані на розвиток системи правосуддя, зокрема в частині впровадження кращих управлінських практик та посилення інституційної спроможності судів.
Судові проблеми
Першу сесію «Умови забезпечення незалежності суду: організаційний та фінансовий вимір» модерував Богдан Крикливенко, член Правління Всеукраїнської асоціації працівників судів, керівник апарату Вищого антикорупційного суду. На сесії учасники, зокрема, обговорили питання безперервності здійснення правосуддя в умовах надзвичайних ситуацій, надмірного навантаження, дефіциту кадрів апарату, умов праці, рівня оплати, матеріально-технічного забезпечення судів тощо.
Голова Вищої ради правосуддя Григорій Усик у своєму виступі наголосив, що роль і значення працівників апаратів судів в Україні є недооціненою, подякувавши їм за стійкість і відданість своїй професії: «Незалежний суд без ефективного апарату неможливий, тому що злагоджена командна робота апарату суду забезпечує безпеку й ефективність роботи суду в кожному напрямі. Це дає можливість суддям зосередитися на розгляді справ і забезпечувати доступ громадян до правосуддя. В умовах війни це ускладнюється кризовими явищами, які тривалий час є в судовій системі, зокрема поглиблення кадрової, фінансової кризи».
Алла Шевченко, керівниця апарату Зарічного районного суду м. Суми, вказала на кадрові проблеми в судовій системі, серед яких не лише брак суддів, а й брак та плинність працівників апарату суду, звільнення досвідчених кадрів, а також відсутність кандидатів, охочих працювати в судах із великим завантаженням та судах, наближених до зони бойових дій.
Вона також порівняла зарплати в судах (що було рік тому і яка ситуація зараз): наприклад, рік тому помічник судді отримував 14 292 грн (зараз 19 635 грн), секретар судового засідання, головний спеціаліст канцелярії – 11 362 грн (зараз 13 633 грн), судовий розпорядник, секретар суду – 8591 грн (зараз 10 309 грн).
Заступник голови Державної судової адміністрації України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Леонід Сапельніков детально розповів про стан технічного забезпечення судів, плани на поточний рік та хід розробки Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС). За його словами, саме цифрова трансформація є фундаментом для створення відкритого та доступного правосуддя, здатного ефективно працювати навіть у складних умовах воєнного стану, усуваючи штучні бар’єри для громадян та забезпечуючи максимальну прозорість судових процесів.
Також на заході виступили Світлана Майструк, головна експертка з питань модернізації судів, компонент «Судова реформа» Проєкту ЄС «Право-Justice», та Каріна Асланян, експертка з судової реформи Лабораторії законодавчих ініціатив. Пані Асланян розповіла про майбутні напрацювання, які стосуються судової системи: зокрема, відбудеться оновлення сайту ВККСУ, який дозволятиме кандидату на посаду судді подаватися набагато швидше й буде вбудований у систему ЄСІКС.
Світлана Майструк розповіла про деталі звіту Європейської мережі рад правосуддя, де йдеться про великі проблеми загалом в країнах Європи зі штатом суду та суддями: «Престиж професії і судді, і представників апарату знижується, довіра до суду – також доволі дискусійне питання в багатьох країнах ЄС. Низький рівень окладів також є характерним для країн ЄС. Однак є велика різниця з Україною: в нас іде війна. І коли ми говоримо про те, що маємо дивитися на досвід країн Європи, то в них немає такого досвіду».
Практичні питання
Наталя Король, голова Всеукраїнської асоціації працівників судів, керівниця апарату Вінницького апеляційного суду, модерувала другу сесію «Людиноцентричність у судовому менеджменті: трансформація підходів». Учасники, зокрема, обговорили такі питання:
Наталія Шукліна, проректорка з науково-дослідної та науково-методичної роботи Національної школи суддів України, вказала, що людиноцентричність є фундаментальною зміною мислення, яка ставить суддю, працівника апарату, учасника судового процесу та суспільство загалом у центр усіх управлінських рішень.
«У судовому менеджменті людиноцентричність означає, що ефективність суду вимірюється не лише кількістю розглянутих справ і дотриманням строків, а насамперед якістю досвіду, який отримують люди, що звертаються до суду для захисту своїх законних прав та інтересів. Це суд, в якому учасники процесу відчувають повагу, зрозумілість і справедливість щодо них, а судді та працівники апарату повинні працювати в умовах, які підтримують їх мотивацію та запобігають професійному вигоранню. Також управлінські рішення ухвалюються з урахуванням людського чинника, а не лише формальних показників. Міжнародний досвід свідчить: коли суд стає дружнім до людини, то зростає довіра до правосуддя, зменшується кількість повторних скарг, а судова система стає стійкішою», – сказала вона.
Начальниця управління з питань персоналу Державної судової адміністрації України Наталя Місько виступила з доповіддю на тему: «Єдина HR-стратегія судової системи: залучення, розвиток і утримання кадрів в умовах обмежених ресурсів». Вона зазначила, що в сучасних умовах кадрова робота в судовій системі потребує імплементації інновацій та системного розвитку з урахуванням найкращих світових практик.
Зокрема, йшлося про перехід від «найму за дипломом» до «найму на основі навичок» (skill-based hiring), необхідність постійного навчання та утримання працівників апаратів судів, а також запровадження механізмів наставництва. Також було висвітлено актуальні практики, запроваджені ДСА України, зокрема проведення нарад у форматі «Година кадрового менеджменту» тощо.
Лілія Савич, партнерка Korn Ferry, керівниця напрямку організаційної стратегії, розкрила тему глобального та українського ринку праці, наголосивши на ключових викликах та рекомендаціях для судової системи. За її словами, ринок праці загалом входить у період довготривалого дефіциту кадрів, змін навичок і нових очікувань працівників.
«Світовий ринок праці змінюється швидше, ніж адаптуються інституції. В Україні ці глобальні зміни посилені війною, демографією, міграцією та дефіцитом людського капіталу. Для судової системи це безпосередньо вплив на якість правосуддя, навантаження, стійкість і довіру», – сказала вона.
Експертка зазначила, що у глобальній економіці дефіцит талантів став одним із головних обмежень зростання: «Korn Ferry Institute у своїх дослідженнях неодноразово підкреслював, що майбутній дефіцит талантів матиме системний вплив на економіки, галузі та державний сектор. Дефіцит людей – це не лише питання кількості, а питання якості навичок, лідерства, адаптивності та мотивації. Для судової системи нестача людей означає більший тиск на наявних працівників, довші строки розгляду справ, вищий рівень вигорання, нижчу привабливість професії, а також ризики для довіри до інституції».
За її словами, серед навичок поступово зростає значення критичного мислення, аналітики та роботи з даними, цифрової грамотності, етичного судження, адаптивності, комунікації та співпраці. Для судової системи майбутні компетенції – не лише правова експертиза, а й цифрова грамотність, управління навантаженням, комунікація, стійкість, робота в умовах невизначеності.
Лілія Савич наголосила й на важливості лідерства: «Люди залишаються працювати не лише через організацію, а й через якість свого управлінського середовища. У період кризи особливо важливими є ясність пріоритетів, справедливість, регулярна комунікація, підтримка команди, а також емоційна стійкість керівника. Для судової системи критично посилювати лідерські навички не лише у формальному менеджменті, а й, наприклад, серед керівників апаратів».
Окремо на форумі відбулося підписання меморандуму про співпрацю між Асоціацією жінок-юристок України «ЮрФем» та Всеукраїнською асоціацією працівників суду. Документ передбачає розвиток партнерства у сфері підтримки вразливих користувачів суду, зокрема осіб, які постраждали від гендерно зумовленого насильства, а також посилення спроможності працівників апаратів судів працювати з такими категоріями відвідувачів. Сторони домовилися про співпрацю у напрямі розвитку сервісів підтримки, проведення спільних заходів, підготовки інформаційних матеріалів та обміну кращими практиками.
«Для ВАПС розвиток партнерств із професійними та громадськими організаціями є важливою частиною системних змін у сфері правосуддя. Такі меморандуми дозволяють об’єднувати експертизу, посилювати професійні спільноти та спільно працювати над підвищенням доступності і якості судових сервісів для громадян», – йдеться в повідомленні.
Також на заході відбувся тренінг «Життєстійкість команди: інструменти підтримки і відновлення», який провела Олена Кочура, психологиня, тренерка, головна експертка компонента «Виконання судових рішень і захист прав власності» Проєкту ЄС «Право-Justice».
