15 жовтня Всеукраїнська асоціація працівників судів (ВАПС) спільно з Асоціацією жінок-юристок України «ЮрФем» провели презентацію Стандартної операційної процедури функціонування Служби підтримки вразливих користувачів суду (СОП).

СОП — це документ, що встановлює єдині стандарти роботи судів із людьми, які можуть зазнавати додаткової психологічної травматизації під час судового процесу. Йдеться, зокрема, про дітей, осіб з інвалідністю, людей похилого віку, постраждалих від домашнього насильства чи свідків воєнних злочинів.

Під час презентації голова Всеукраїнської асоціації працівників судів, керівниця апарату Вінницького апеляційного суду Наталя Король представила мету створення стандартних операційних процедур у межах проєкту «Модельні суди», який реалізовує ВАПС.

Вона наголосила, що розробка СОПів покликана допомогти судам уніфікувати дії, зробити їх більш людиноорієнтованими та створити практичні інструменти, які не потребують додаткового фінансування.

«Завданням було напрацювати такий практичний інструмент, який би допоміг усім без складних правил і без додаткових витрат. Це проєкт, який не потребує фінансових інвестицій, а лише бажання допомагати, злагоджену команду в суді, підтримку керівництва і партнерство з громадськими організаціями та системою безоплатної правової допомоги», — зазначила Наталя Король.

Вона також представила приклад роботи Служби підтримки постраждалих від домашнього насильства, що вже три роки успішно функціонує у Вінницькому апеляційному суді, і пояснила, що подібна служба може працювати у трьох форматах:

• Перший формат — інтегрована рецепція суду
  Поруч із судовою охороною, яка традиційно зустрічає відвідувачів, працює працівник суду — консультант-провідник або головний спеціаліст. «У нашому суді це саме консультант-провідник, який зустрічає людину, допомагає зорієнтуватися, супроводжує до зали судового засідання, надає базову інформацію», — пояснила спікерка.
• Другий формат — волонтерська служба
  Йдеться про залучення волонтерів — студентів, колишніх працівників судової системи чи юристів, які вже на пенсії, але мають бажання допомагати. У Вінницькому апеляційному суді до роботи служби залучені студенти кафедри права Вінницького торговельно-економічного інституту. Вони проходять практику, стажування, а деякі з них згодом стають працівниками суду. Таким чином, служба не лише підтримує постраждалих, а й формує кадровий резерв для судової системи.
• Третій формат — внутрішня служба, створена на базі суду
  До неї входять керівництво суду, керівники профільних відділів і пресекспертка. Така команда координує роботу, щоб справи, пов’язані з домашнім насильством, були ідентифіковані відразу після надходження до суду.

«Ми забезпечуємо супровід таких справ і комунікуємо з постраждалими, надаючи їм необхідну інформацію. Адже відсутність інформації — це теж травма. Ми прагнемо, щоб жодна людина не залишилася сам на сам із власним страхом чи нерозумінням судового процесу», — підкреслила Наталя Король.

Положення про Службу підтримки вразливих користувачів суду, дорожню карту та гайдлайн із її впровадження були напрацьовані за експертної підтримки Асоціації жінок-юристок України «ЮрФем».

Під час презентації Христина Кіт, голова ЮрФем, адвокатка, правозахисниця, відзначила, що головна мета діяльності їхньої організації — зробити так, щоб послуги, які надаються судами, правоохоронними органами та юстицією, були орієнтовані на потерпілих і враховували гендерно-чутливий підхід.

«Для людей питання справедливості — це не лише вирок суду чи позитивне рішення, а й те, як із ними спілкувалися, чи вони почувалися в безпеці, чи отримали достатньо інформації. Ми маємо пам’ятати, що, перш за все, працюємо з людиною, і ця культура спілкування є невід’ємною частиною правосуддя», — наголосила вона.

Експертка пояснила, що у стандартній операційній процедурі враховані підходи, передбачені Директивою Європейського Союзу 2012 року, яка встановлює мінімальні стандарти підтримки свідків і потерпілих у кримінальних провадженнях. Саме на ці міжнародні норми орієнтувалися під час створення українських стандартів.

Вона також звернула увагу, що СОП можна адаптувати до різних категорій вразливих користувачів суду — постраждалих від домашнього чи сексуального насильства, дітей, людей похилого віку, осіб з інвалідністю.

«Є речі, які не залежать від бюджету. Це впровадження правил комунікації та взаємодії з людьми. І це те, що можна зробити на рівні кожного суду — залежно від ваших можливостей, бачення та бажання», — сказала Христина Кіт.

Вона наголосила, що Асоціація жінок-юристок України «ЮрФем» відкрита до подальшої співпраці з судами — у питаннях навчання працівників, розроблення внутрішніх алгоритмів взаємодії та налагодження партнерств із місцевими службами підтримки.

Розроблення стандартних операційних процедур є частиною реалізації проєкту «Модельні суди», який Всеукраїнська асоціація працівників судів впроваджує за підтримки Проєкту ЄС «Право-Justice», що імплементується Expertise France.

СОПи — це уніфіковані алгоритми дій, які допомагають запроваджувати модельні рішення в судовому адмініструванні. Їхня мета — посилення орієнтованості судової системи на людину, підвищення якості надання судових послуг і відновлення довіри до судів, особливо в умовах війни та під час післявоєнного відновлення.

Розроблені документи — Положення про Службу підтримки, дорожня карта та гайдлайн — стануть практичним інструментом для судів, які прагнуть впроваджувати дружні до користувача підходи, зберігаючи високі професійні стандарти судового адміністрування.

Якщо ви бажаєте створити Службу підтримки вразливих користувачів суду у своєму суді та потребуєте консультаційної або методичної допомоги, звертайтеся до команди ВАПС: h.o.vaps2022@gmail.com

Публікація підготовлена ГО «Всеукраїнська асоціація працівників судів» у межах гранту, наданого Проєктом ЄС «Право-Justice», що імплементується Expertise France. Її зміст є виключною відповідальністю ГО «Всеукраїнська асоціація працівників судів» і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.